Вівторок, 27.06.2017, 21:09
Вітаю Вас Ти хто? | RSS
Житомирський державний інститут культури і мистецтв Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв


Болонський процес в Україні

Однією з найважливіших сфер розвитку євроінтеграції є сфера вищої освіти, де вона набула форм Болонського процесу. На сьогодні 46 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками. Крім того, значна кількість міжнародних організації підтримують ідеї процесу та сприяють його реалізації. 

 Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти до 2010 року. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році з підписання Болонської декларації. Передумовою її створення стало підписання Великої Хартії європейських університетів (Magna Charta Universitatum). 

Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи країн-учасниць Болонського процесу повинні бути змінені, щоб сприяти: 

полегшеному переїзду громадян з метою подальшого навчання чи працевлаштування у Зоні європейської вищої освіти;

зростанню привабливості європейської вищої освіти;

розширенню Європи та забезпеченню її подальшого розвитку як стабільного, мирного, толерантного суспільства.

Слід зазначити, що БП не передбачає створенння повністю ідентичних систем освіти у різних країнах, він призначений лише для зміцнення взаємозв'язків та покращення взаєморозуміння між різними освітніми системами. 

19 травня 2005 року у норвезькому місті Берген на Конференції міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болонського процесу, зобов'язавшись внести відповідні зміни у національну систему освіти та приєднатися до роботи над визначенням пріоритетів у процесі створення єдиного європейського простору вищої освіти до 2010 року. 

На виконання першочергових завдань, що визначені передумовами входження України до єдиного Європейського простору вищої освіти, а також наказами Міністерства освіти і науки стосовно впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України, починаючи з 2005-2006 навчального року, відбувається поступове послідовне запровадження кредитно-модульної системи навчання.

Для належного організаційного супроводу цього процесу у 2005 році була розроблена Програма запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, відповідно до якої процес навчання й оцінювання якості знань у всіх вищих навчальних закладах переорієнтовується з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану методологію, особистісно-орієнтовану форму, в основу якої покладається самостійна, творча робота студентів. 

Власний досвід та здобутки вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації стали основою для розробки Тимчасового положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою. Положення визначає особливості запровадження в Житомирському інституті культури і мистецтв Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв кредитно-модульної системи на засадах ЕСТS і спрямоване на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців у коледжі до вимог Болонського процесу.

Сьогодні навчальний процес в інституті майже повністю приведений до вимог Болонської декларації. В основу викладання навчальних дисциплін покладаються інтерактивні комплекси їх навчально-методичного забезпечення, які, поряд з іншим, передбачають систему залікових кредитів, модульний тестовий контроль знань, врахування усіх видів навчальних досягнень студентів, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань .


Що таке ЕCTS?

Європейська кредитно-трансферна система (ЕCTS) – це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами. 

 Система ЕCTS заснована на оцінюванні всіх видів роботи студента, необхідних для досягнення цілей, зазначених у навчальній програмі. 

 ECTS базується на тому принципі, що студент за навчальний рік повинен отримати 60 і більше кредитів. Кредити у даній системі можна отримати лише при успішному виконанні роботи, передбаченої навчальним планом. Робоче навантаження студента у системі ECTS складається із відвідування лекцій, семінарів, самостійних та індивідуальних занять, підготовки власних проектів, складання залік та екзаменів. 

Відповідність оцінок у балах за шкалою ECTS  оцінкам за національною шкалою 


Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

 Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82–89

Добре

B

Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)

75–81

C

Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67–74

Задовільно

D

Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60–66

E

Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35–59

Незадовільно

FX

Незадовільно (з можливістю повторного складання)

1–34

 

F

Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)


ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ЖІКІМ НАКККіМ
Професор __________ Л.І. Данчук
«___»__________ 20__ р.


Пам’ятка студенту
щодо навчання за кредитно-трансферною системою
у Житомирському інституті культури і мистецтв
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв


1. Загальні положення щодо організації навчання
Європейська кредитно-трансферна модульно-рейтингова система ЕСТS (European Credit Transfer System) навчання – така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь і знань здійснюється безперервно за рейтинговою системою.

Ключові терміни європейської системи освіти – кредит та модуль.

Кредитом є обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом із певного курсу, причому кредит складається зі змістових модулів або блоку змістових модулів. Кредитно-модульна система передбачає укрупнення змістових модулів, які складають кредит. 1 кредит дорівнює 36 академічних годин. Змістові модулі кредиту є окремими самостійними частинами дисципліни (розділ, кілька тем), які логічно об’єднують кілька навчальних елементів модуля відповідно до навчальної програми. Вони вивчаються студентами послідовно і завершуються модульним контролем. Контроль успішності студентів забезпечується модульно-рейтинговою системою оцінки знань.

У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік чи 30 кредитів на семестр. Для отримання ступеня бакалавра потрібно набрати 240 кредитів, спеціаліста – 60 кредитів.

Кредити зараховуються після успішного складання підсумкової роботи. Кількість нарахованих кредитів від оцінки не залежить.
Модулем є завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу і забезпечує певний рівень формування знань, умінь та навичок, спрямованих на професійну діяльність. Модульні програми з навчальних дисциплін складаються з кількох міні-модулів, які можуть оновлюватися, модифікуватися, адаптуватися до нових умов або вимог часу. Повноцінне оволодіння кожним навчальним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань та практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи відповідно до навчального плану або за індивідуальним графіком роботи студента.

В основу кредитів закладено не аудиторні години, а загальне навчальне навантаження при вивченні певного курсу або його частини (блоку), яке генерує аудиторні години. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – екзамени чи інші види контролю. Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни включає:
• лекції;
• семінари, практичні та лабораторні роботи;
• консультації;
• практику;
• самостійну роботу студентів (опрацювання лекційного матеріалу; підготовка до семінарів, практичних занять, контрольних заходів; виконання курсових робіт; захист індивідуальних завдань; опрацювання окремих розділів, які не викладаються в лекціях, відвідування виставок, робота з навчальною літературою, участь у конкурсах, наукових конференціях, підготовка доповідей, розробка проектів);
• індивідуальну роботу викладача зі студентом (виконання індивідуальних завдань в аудиторії та консультації щодо виконання індивідуальних робіт, написання рефератів, пошук та опрацювання інформації з мережі Інтернет, виконання творчих робіт, участь у професійних акціях, виконання презентацій);
• контрольні заходи (тест, модульна підсумкова письмова контрольна робота, співбесіда, залік, письмовий чи усний екзамен, есе, захист курсової, кваліфікаційної роботи, дипломні проекти і практична робота).

Модульно-рейтингова система передбачає перехід до трирівневого циклу навчання: перший – бакалаврат (чотирирічне теоретичне навчання, самостійна та індивідуальна робота, практика і дипломування, контрольні заходи) 240 кредитів ECTS, другий –програма отримання ступеня спеціаліста (1 рік) або більш тривала програма одержання ступеня магістра та кандидата наук (3 – 4 років) у Головному або іншому внз.

Обов’язкові параметри Болонського процесу:
1. Трирівнева система освіти.
2. Академічні кредити ECTS, спільні європейські оцінки
3. Академічна мобільність студентів та викладачів.
4. Європейський додаток до диплому.
5. Контроль якості освіти.
6. Створення єдиного європейського простору.

2. Рейтингове оцінювання знань

Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента – така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання вмінь і знань, яка передбачає оцінювання у балах всіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного (проміжного) і семестрового (підсумкового) контролю. Рейтинг кредиту призначається для всіх розділів курсу, навіть коли вони згруповані у модулі. Рейтинг також надається підсумковим проектам (кваліфікаційним, лабораторним (практичним) роботам, виробничій практиці і т. ін.) у межах розділів.
Основа рейтингової системи оцінювання знань – рейтинг студента з кожної навчальної дисципліни, що є узагальненим показником якості засвоєння дисципліни. Різні види робіт студента контролюються і оцінюються певними балами. Завершення вивчення кредиту оцінюється максимум у 100 балів. Студент набирає бали протягом всього навчання, отже за 4 роки навчання студент здобуває знання з 240 кредитів (60 кредитів на рік), яке оцінюється максимум у 24000 балів. Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки, призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення.
Підсумкова рейтингова оцінка студента з дисципліни дорівнює сумі всіх балів, які було здобуто на кожному з етапів контролю. Перехід від рейтингової шкали оцінювання до традиційної чотирибальної (5-4-3-2) чи двобальної (зараховано-незараховано) здійснюється відповідно до кількості балів, отриманих студентом. Для того, щоб отримати найвищу підсумкову рейтингову оцінку з дисципліни, потрібно набрати як можна більше балів на протязі всього періоду навчання (а не лише на заліковій сесії).

Спосіб рейтингової оцінки знань студентів з окремою дисципліни розробляються провідним викладачем дисципліни. Враховуються всі види аудиторної роботи (лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття), самостійної (самостійне вивчення тем, розділів, підготовка рефератів, опрацювання літератури, пошук необхідної інформації в мережі, підготування доповідей, участь у конференціях, конкурсах та інших заходах), виконання індивідуальних і творчих завдань, участь у виховній роботі та учбовому театрі, участь у презентації особистих виставок та виставляння експонатів інститутських виставок та доробок, відвідування виставок різних рівнів, підготовлення презентацій та атестаційні контрольні роботи, які можуть бути письмовими та усними, у вигляді тестів, співбесіди. Викладач встановлює максимальну кількість балів, яка може бути набрана студентом під час вивчення дисципліни.
Студент з кожної дисципліни та з усього курсу навчання постійно займає певне місце в рейтингу однокурсників відповідно до отриманої кількості балів. Стипендія та всі інші привілеї (при наявності окремого кошторису) надаються відповідно до рейтингу. Рейтингове оцінювання також означає, що важливим є сходинка рейтингу, а не середня сума оцінок за навчання.

Для отримання якнайбільшої кількості балів (підвищення рейтингу) треба не лише відвідувати заняття, а брати активну участь у роботі під час занять, виконувати обов’язкові та додаткові завдання. За семестр необхідно набрати не менш 60 балів, інакше доведеться повторно вивчати дисципліну, що фактично означає відрахування чи зарахування повторно на той самий курс.
Значна кількість балів припадає на самостійну роботу студента, коли викладач є порадником і консультантом. Є обов’язковий відсоток годин з кожного модуля на самостійну роботу (з кожного модуля різний). Кожен викладач розробляє індивідуальну систему оцінювання самостійних завдань, про що інформує студентів на заняттях або навчальній програмі.

3. Контроль знань студента
Контрольні заходи передбачають поточний, модульний (проміжний) та семестровий (підсумковий) контроль.
Поточний контроль здійснюється на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Загальноприйнятими його формами є перевірка виконання завдань, експрес-контроль рівня готовності до заняття, невелика контрольна робота чи тест, оцінка активності студента під час заняття. Оцінки проставляються у журналах обліку успішності кожної академічної групи.
При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, науково-дослідна робота (конференції, тренінги, наукові гуртки, підготовка публікацій), участь в олімпіадах, конкурсах.

Модульний (проміжний) контроль (сума балів за окремий змістовий модуль) проводиться після завершення аудиторних занять з відповідного модуля за наперед складеним графіком на підстав оцінок поточного контролю за модуль із урахуванням підсумкової роботи і модульної контрольної роботи.

Кількість модульних контролів (один або два) визначається навчальною програмою.
В залежності від кількості модульних контролів бали нараховуються:
Наприклад:
А) Змістовий модуль 1 – 50,
Змістовий модуль 2 – 50,
Разом – 100.
Б) Змістовий модуль 1 – 100,
Разом – 100.
Види завдань, за якими нараховуються бали, визначаються викладачем: співбесіда, контрольна робота, колоквіум, тестування, складання картотеки, написання реферату, рецензії на наукову літературу тощо.
При виставленні балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних і практичних знань з відповідних тем, опрацювання практичного матеріалу, підготовка конспектів, переклад іноземних джерел, підготовка анотацій,ведення конспектів та словників тощо.

Семестровий (підсумковий) контроль проводиться в формі екзамену, диференційованого заліку або заліку в обсязі усього матеріалу, який передбачений навчальною програмою дисципліни. Вид семестрового контролю з конкретної дисципліни визначається навчальним планом. Кількість балів за підсумковий контроль визначається кожним викладачем індивідуально. Як правило, на поточний та модульний контроль відводиться 70 балів, а на семестровий – 30.
Найвища рейтингова оцінка з дисципліни, незалежно від того, завершується вона заліком чи іспитом, складає 100 балів.
Залік зараховується у тому випадку, коли студент набрав суму балів, яка не менш встановленого мінімуму залікових балів (60 балів).
Підсумковий контроль буває трьох видів:
- екзамен обов’язковий;
- екзамен модульний;
- диференційований залік.
Підсумкова оцінка з дисципліни у балах переводиться у чотирибальну національну шкалу за таблицею:
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

 Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82–89

Добре

B

Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)

75–81

C

Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67–74

Задовільно

D

Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60–66

E

Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35–59

Незадовільно

FX

Незадовільно (з можливістю повторного складання)

1–34

 

F

Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)


Підсумковий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових чи усних завдань, перелік яких відповідає навчальній програмі.
Результати обов’язкового екзамену оцінюються у балах із розрахунку:
Змістовий модуль 1 – 35,
Змістовий модуль 2 – 35,
Екзамен – 30.
Разом – 100.

Результати модульного екзамену оцінюються у балах із розрахунку:
Змістовий модуль 1 – 50,
Змістовий модуль 2 – 50,
Разом – 100.
Екзамен проводиться для студентів, які набрали менш 60 балів (незадовільно).
Результати диференційованого заліку оцінюються у балах із розрахунку:
Змістовий модуль 1 – 100,
Разом – 100.
Перескладання модульного контролю з метою підвищення оцінки не допускається.

4. Порядок ліквідації академзаборгованості
Якщо студент не склав модуль з поважних причин, які підтверджено документально, він має право на його складання. Але якщо студент впродовж семестру не набрав потрібну кількість балів (непрохідний мінімум), то він до складання заліку (екзамену) не допускається. Інші умови недопуску встановлюються, виходячи зі структури навчальної дисципліни.
При наявності непрохідного мінімуму студенту на екзамені виставляється „не допущений” сума балів, наприклад, 40 і подальші перескладання відбуваються за діючими правилами.

Якщо впродовж семестру студент не відвідує заняття, не має модульних оцінок, у відповідних графах проставляється „0”, а у графі екзамену – відмітка про недопуск.

Студенти, які мають з дисципліни оцінку „незадовільно”, одержали на екзамені менше встановленого мінімуму (0 - 59 балів), були недопущені або не з’явилися на екзамен, дозволяється ліквідувати заборгованість за заявою, поданою у деканат (до дирекції) відповідно до графіку складання академзаборгованості.

Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисциплін, він підлягає відрахуванню за академічну неуспішнісь.

5. Додаткові можливості

Болонська система розширює можливості студентів щодо отримання знань з відповідних дисциплін в усіх університетах Європи, що входять в Болонську програму.

Студент може провчитися принаймні один семестр в університетах поза межами своєї країни, можуть продовжувати навчатися за обраною спеціальністю у будь-якому навчальному закладі європейських країн. Викладачам і дослідникам забезпечуються визнання й зарахування часу, який витрачений на впровадження досліджень, викладання і стажування в європейському регіоні.
Студенти навчаються мовою країни перебування або англійською. На цих же мовах студент має складати екзамени і писати залікові роботи. Навчання за програмами мобільності студентів – безкоштовне. Студент сплачує проїзд, проживання, харчування, медичні послуги, додаткові заняття поза планом.

В Інституті студенту зараховуються отримані кредити, якщо стажування узгоджене з деканатом, він не перескладає дисциплін за період навчання за кордоном. Якщо програма стажування не узгоджена з Інститутом, він може не зараховувати в своїй програмі додаткові академічні кредити.

Диплом (уніфікований додаток до диплома, рекомендований ЮНЕСКО) дає можливість працевлаштування у будь-якій країні Європи. Усі спеціальності і здобуті ступені мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене.


Друзі сайту
Форма входу
Категорії розділу
Архів [3]
Пошук
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
АнМаш - экономный рынок товаров
Наше опитування
Як вам сайт?
Всього відповідей: 687
Статистика

Нас зараз: 1
Хто ти?: 1
Наши: 0

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz